Міністерство юстиції України
Головне управління юстиції у Полтавській області
Начальник
Головного управління юстиції у Полтавській області
Колотілова Тетяна Михайлівна
Історичний екскурс
Історія органів української юстиції налічує понад 90 років і пов’язана зісторією зародження української державності. Біля її витоків стояла Центральна Рада України та її діячі – історик і правознавець М.Грушевський, юристи В.Винниченко і С.Єфремов.
За короткийчас органи юстиції України пройшли значний шлях свого реформування від Генерального секретарства судових справ (юстиції) (червень 1917 р.), Міністерства судових справ (січень 1918 р.) до Міністерства юстиції (згідно Закону, підписаного гетьманом П. Скоропадським 15.07.1918 р. і тому 15 липня 1918 р. вважається офіційною датою створення Міністерства юстиції, 90 річчя якого Україна відзначала у 2008 році) . Практично вся державно-правова політика здійснювалась в той час в цьому Міністерстві. Під його керівництвом діяли 3 судові палати, 19 окружних судів і 112 міських та повітових з’їздів мирових суддів.
Головними завданнями тогочасного Міністерства юстиції були:
- здійснення управління судовими органами та пенетенціарною системою;
- вдосконалення судочинства в умовах перехідного етапу української державності;
- кодифікація законодавства;
- підготовка проектів кримінальних, кримінально-процесуальних та інших нормативних актів.
У цей період Міністрами юстиції були М.Чубинський, О.Романов, А.Вязков, В. Рейнобот.
Радянський період української юстиції розпочався 28 листопада 1918 р. з утворенням при Тимчасовому Робітничо-Селянському Уряді України Відділу юстиції.
29 січня 1919 р. відділ перетворено на Народний комісаріат юстиції на чолі з кваліфікованим юристом О.Хмельницьким.
11грудня 1919 р. в Харкові створено Комітет юстиції при Всеукраїнському революційному комітеті, а 19 січня 1920 р. його реорганізовано в Народний комісаріат юстиції України, який очолив політичний діяч Є.Терлецький.
Тривалий час посади Наркома юстиції і Генерального прокурора обіймала одна особа. На цих посадах працювали М.Скрипник, В. Порайко, В.Поляков, М.Михайлик, А.Кисельов-Кеслер.
У 1936 році органи юстиції та прокуратури розділилися. Наркомами юстиції працювали Ф. Радченко (1936-1937 рр.) і М. Бабченко (1938-1947 рр.).
У 1946 році Народний комісаріат юстиції УРСР реорганізовано у Міністерство юстиції УРСР , яке у 1963 році було ліквідовано, його функції покладено на Юридичну комісію при Раді Міністрів Української РСР та Верховний Суд УРСР, а на місцях – обласні суди.
Міністрами юстиції працювали Д.Панасюк, В.Глух, К.Згурська (1947-1970рр.).
В1970 році робота Міністерства юстиції була поновлена; його діяльність була регламентована відповідним Положенням, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 4 вересня 1972 р.
Упродовж 1970 –1990 рр. Міністерство юстиції очолював відомий діяч-правознавець В.І.Зайчук .
Зароки незалежності України Міністрами юстиції були В.Ф. Бойко(1990—1992 рр.), В.В. Онопенко (1992-1995рр.) , С.П. Головатий (1995-1997 рр.), С.Р. Станік (1997-2002 рр.), О.В. Лавринович (2002-2005, з листопада 2006 по грудень 2007р. (двічі). Протягом 2005-2006 років посаду Міністра обіймали Р.М. Зварич (двічі) та С.П.Головатий.
Постановою Верховної Ради України від 18 грудня 2007 р. Міністром юстиції України призначено Оніщука Миколу Васильовича.
При поновленні діяльності Міністерства юстиції і його обласних відділів (управлінь) їх компетенція, повноваження та завдання були визначені відповідними Положеннями, які неодноразово змінювались, доповнювались взв’язку з реформуванням у всіх сферах суспільно-політичного,соціально-економічного, духовного розвитку суспільства, в тому числі системи органів юстиції.
В даний час діяльність Міністерства юстиції регламентується Положенням про Міністерства юстиції , яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів від 14 листопада 2006 року, а наказом Міністерства юстиції від 14 лютого 2007 року обласні управління юстиції реорганізовані в Головні управління і затверджено відповідне Положення.
З 1970 до 1992 р. управління юстиції в областях, Києві та Севастополі були відділами виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів, а потім з 1992 р. − управліннями обласних державних адміністрацій з подвійним підпорядкуванням.
Відповіднодо Постанови Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1998 р. “Про систему органів юстиції” обласні управління юстиції безпосередньо підпорядковані Міністерству юстиції і являються його територіальними органами.
У 1939 р. відповідно до «Положення про управління народних комісаріатів юстиції союзних республік при крайових та обласних Радах депутатів трудящих» від 16 грудня 1938 року, було створено управління Міністерства юстиції по Полтавській області, яке також зазнало з того часу реорганізації, ліквідації та реформування.
Повернення поваги до закону, відродження історичних цінностей правової культури, прийняття нової Конституції обумовили необхідність кардинальних змін у діяльності Міністерства юстиції та його територіальних органів, розширення їх компетенції і повноважень.
Сьогодні Міністерство юстиції і його органи на місцях покликані забезпечувати законність,ефективний захист прав і свобод людини, безпосередньо стояти на боці інтересів держави і суспільства, вести боротьбу за права і гідність громадянина своєї країни, максимально сприяти зміцненню інститутів державної влади і в цьому контексті – провадити державну правову політику.
Структуру центрального апарату Міністерства в даний час складають 14 департаментів, 8 управлінь, 4 самостійних відділи, Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини. Крім того в складі Міністерства функціонує урядовий орган державного управління – Державний департамент з питань адаптації законодавства.
При поновленні діяльності Міністерства юстиції України і його обласних відділів (управлінь) з 1970 по 1979 рік Полтавське обласне управління юстиції очолював Ф.А. Дунець, з 1979 по1984 рік – В.Л. Вільховий , з 1984 по 2003 рік – М.П. Білоусов , з 2003по 2004 рік – А.О. Сокіл; з 2004 по 2007 рік – Соколенко Ф.Ф., а згрудня 2007 року Головне управління юстиції у Полтавській області очолює Колотілова Тетяна Михайлівна.
Структура Головного правління юстиції станом на 01.04.2009 р. складає:
- керівництво (начальник і 5 заступників);
- 10 відділів і 2 сектора.
Головне управління юстиції забезпечує організацію роботи та контроль задіяльністю 28 територіальних управлінь юстиції, 35 районних, міських відділів реєстрації актів цивільного стану, 38 державних нотаріальних контор, 109 приватних нотаріусів, нотаріального архіву і архіву реєстрації актів цивільного стану.
Штатна чисельність всіх працюючих в органах юстиції області станом на 01.01.2009 р. складає 783 працівника. При цьому якщо у минулі семидесяті-восьмидесяті роки в апараті управління юстиції налічувалось 3 відділи і працювало всього 18 оперативних працівники, то з вказаного періоду штатна чисельність Головного управління юстиції зросла на 73 одиниці і складається з 91 працівника.
З загальної чисельності 5 працівників мають звання “Заслужений юрист України”; 2 нагороджені Подякою Президента України; 18 - медаллю “Ветеран праці”, 5 - знаком Міністерства юстиції України “За заслуги”; 8 - Вищою відзнакою Української нотаріальної палати “ Золотий Параграф”.
За короткийчас органи юстиції України пройшли значний шлях свого реформування від Генерального секретарства судових справ (юстиції) (червень 1917 р.), Міністерства судових справ (січень 1918 р.) до Міністерства юстиції (згідно Закону, підписаного гетьманом П. Скоропадським 15.07.1918 р. і тому 15 липня 1918 р. вважається офіційною датою створення Міністерства юстиції, 90 річчя якого Україна відзначала у 2008 році) . Практично вся державно-правова політика здійснювалась в той час в цьому Міністерстві. Під його керівництвом діяли 3 судові палати, 19 окружних судів і 112 міських та повітових з’їздів мирових суддів.
Головними завданнями тогочасного Міністерства юстиції були:
- здійснення управління судовими органами та пенетенціарною системою;
- вдосконалення судочинства в умовах перехідного етапу української державності;
- кодифікація законодавства;
- підготовка проектів кримінальних, кримінально-процесуальних та інших нормативних актів.
У цей період Міністрами юстиції були М.Чубинський, О.Романов, А.Вязков, В. Рейнобот.
Радянський період української юстиції розпочався 28 листопада 1918 р. з утворенням при Тимчасовому Робітничо-Селянському Уряді України Відділу юстиції.
29 січня 1919 р. відділ перетворено на Народний комісаріат юстиції на чолі з кваліфікованим юристом О.Хмельницьким.
11грудня 1919 р. в Харкові створено Комітет юстиції при Всеукраїнському революційному комітеті, а 19 січня 1920 р. його реорганізовано в Народний комісаріат юстиції України, який очолив політичний діяч Є.Терлецький.
Тривалий час посади Наркома юстиції і Генерального прокурора обіймала одна особа. На цих посадах працювали М.Скрипник, В. Порайко, В.Поляков, М.Михайлик, А.Кисельов-Кеслер.
У 1936 році органи юстиції та прокуратури розділилися. Наркомами юстиції працювали Ф. Радченко (1936-1937 рр.) і М. Бабченко (1938-1947 рр.).
У 1946 році Народний комісаріат юстиції УРСР реорганізовано у Міністерство юстиції УРСР , яке у 1963 році було ліквідовано, його функції покладено на Юридичну комісію при Раді Міністрів Української РСР та Верховний Суд УРСР, а на місцях – обласні суди.
Міністрами юстиції працювали Д.Панасюк, В.Глух, К.Згурська (1947-1970рр.).
В1970 році робота Міністерства юстиції була поновлена; його діяльність була регламентована відповідним Положенням, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 4 вересня 1972 р.
Упродовж 1970 –1990 рр. Міністерство юстиції очолював відомий діяч-правознавець В.І.Зайчук .
Зароки незалежності України Міністрами юстиції були В.Ф. Бойко(1990—1992 рр.), В.В. Онопенко (1992-1995рр.) , С.П. Головатий (1995-1997 рр.), С.Р. Станік (1997-2002 рр.), О.В. Лавринович (2002-2005, з листопада 2006 по грудень 2007р. (двічі). Протягом 2005-2006 років посаду Міністра обіймали Р.М. Зварич (двічі) та С.П.Головатий.
Постановою Верховної Ради України від 18 грудня 2007 р. Міністром юстиції України призначено Оніщука Миколу Васильовича.
При поновленні діяльності Міністерства юстиції і його обласних відділів (управлінь) їх компетенція, повноваження та завдання були визначені відповідними Положеннями, які неодноразово змінювались, доповнювались взв’язку з реформуванням у всіх сферах суспільно-політичного,соціально-економічного, духовного розвитку суспільства, в тому числі системи органів юстиції.
В даний час діяльність Міністерства юстиції регламентується Положенням про Міністерства юстиції , яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів від 14 листопада 2006 року, а наказом Міністерства юстиції від 14 лютого 2007 року обласні управління юстиції реорганізовані в Головні управління і затверджено відповідне Положення.
З 1970 до 1992 р. управління юстиції в областях, Києві та Севастополі були відділами виконавчих комітетів обласних Рад народних депутатів, а потім з 1992 р. − управліннями обласних державних адміністрацій з подвійним підпорядкуванням.
Відповіднодо Постанови Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1998 р. “Про систему органів юстиції” обласні управління юстиції безпосередньо підпорядковані Міністерству юстиції і являються його територіальними органами.
У 1939 р. відповідно до «Положення про управління народних комісаріатів юстиції союзних республік при крайових та обласних Радах депутатів трудящих» від 16 грудня 1938 року, було створено управління Міністерства юстиції по Полтавській області, яке також зазнало з того часу реорганізації, ліквідації та реформування.
Повернення поваги до закону, відродження історичних цінностей правової культури, прийняття нової Конституції обумовили необхідність кардинальних змін у діяльності Міністерства юстиції та його територіальних органів, розширення їх компетенції і повноважень.
Сьогодні Міністерство юстиції і його органи на місцях покликані забезпечувати законність,ефективний захист прав і свобод людини, безпосередньо стояти на боці інтересів держави і суспільства, вести боротьбу за права і гідність громадянина своєї країни, максимально сприяти зміцненню інститутів державної влади і в цьому контексті – провадити державну правову політику.
Структуру центрального апарату Міністерства в даний час складають 14 департаментів, 8 управлінь, 4 самостійних відділи, Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини. Крім того в складі Міністерства функціонує урядовий орган державного управління – Державний департамент з питань адаптації законодавства.
При поновленні діяльності Міністерства юстиції України і його обласних відділів (управлінь) з 1970 по 1979 рік Полтавське обласне управління юстиції очолював Ф.А. Дунець, з 1979 по1984 рік – В.Л. Вільховий , з 1984 по 2003 рік – М.П. Білоусов , з 2003по 2004 рік – А.О. Сокіл; з 2004 по 2007 рік – Соколенко Ф.Ф., а згрудня 2007 року Головне управління юстиції у Полтавській області очолює Колотілова Тетяна Михайлівна.
Структура Головного правління юстиції станом на 01.04.2009 р. складає:
- керівництво (начальник і 5 заступників);
- 10 відділів і 2 сектора.
Головне управління юстиції забезпечує організацію роботи та контроль задіяльністю 28 територіальних управлінь юстиції, 35 районних, міських відділів реєстрації актів цивільного стану, 38 державних нотаріальних контор, 109 приватних нотаріусів, нотаріального архіву і архіву реєстрації актів цивільного стану.
Штатна чисельність всіх працюючих в органах юстиції області станом на 01.01.2009 р. складає 783 працівника. При цьому якщо у минулі семидесяті-восьмидесяті роки в апараті управління юстиції налічувалось 3 відділи і працювало всього 18 оперативних працівники, то з вказаного періоду штатна чисельність Головного управління юстиції зросла на 73 одиниці і складається з 91 працівника.
З загальної чисельності 5 працівників мають звання “Заслужений юрист України”; 2 нагороджені Подякою Президента України; 18 - медаллю “Ветеран праці”, 5 - знаком Міністерства юстиції України “За заслуги”; 8 - Вищою відзнакою Української нотаріальної палати “ Золотий Параграф”.
